Дизайнер – це про зручно, а не гарно. Трошки побуду занудою, але навіть якщо розглядати походження слова, то це більше про проектування та планування, аніж естетику.
Ця культура дуже розвинена в Німеччині і майже не розвинена у нас. В Україні досі, на жаль, запит на дизайн аля будинок Пшонки – головне щоб «побогачє».
Одним із прикладів поєднання «зручно» та «гарно» є пам`ятка докарантинної ери – табло в аеропорту. Навряд ви помічали, але в написанні рейсів в тому самому «Борисполі», та і взагалі по Європі, використовуються два шрифти – із зарубками та без. І це в одному слові! Зарубки – це такі штрихи на кінцівках букв, якщо спростити. Це робиться через турботу до нас. З однієї сторони – шрифти без зарубок простіше читаються та в цілому естетичніше виглядають. Але на одиниці ставлять зарубки, щоб не було плутанини між 1, l(L) та I(i).
Наприклад, подивіться на рейси в Борисполі під номерами LO 0752, PS 0181 та 0891. На одиничках є зарубки, а на P, S, 2 чи 7 зарубок немає.
Взагалі у транспортних системах зазвичай робиться повна стандартизація шрифтів, бо до будь-чого нового людині потрібно призвичаїтися. А в метро, аеропорту чи на вокзалі часу «підлаштовуватися» під потік фантазії дизайнера та його замовника немає – ми поспішаємо. Тому на різних станціях використовуються одні й ті самі шрифти з чітко окресленими вимогами до їх використання.
І все буде добре
Дякую за увагу